Писати - чому?

писати, писати будь-що без упину
малюючи літери нерозбірливим способом
і, тамуючи, що собака, слину
прикусую олівець і строчу навпрост
думки мої з голови розлітаються
мов хтось відкрив у шафі шухляди
я бачу, як деякі з них розбиваються
не дочекавшись виразу - забуті народні обряди
особливі все ж таки оживають
сюжетами на білому полотні зошиту
напевно, вони мені довіряють
формування власного мікрокосмосу
звідки беруться ідей тих тисячі?
якісь згорають, якісь залишаються
як обрати з однакових груш висячих
ту єдину, від якої апетит читача розпалиться
десь-там існує теє Провидіння
що за горло хапає і писати змушує
і рука рухається, немов у сновидінні
аби ж тільки жодного кола* вона не порушила

*апелювання до вірша О.Забужко "Не руш моїх кіл"


Рецензии