Заклинание-2

                ...Зову тебя не для того,
                Чтоб упрекнуть людей, чья злоба
                Убила друга моего,
                Иль чтоб изведать тайны гроба,
                Не для того, что иногда
                Сомненьем мучусь... Но, тоскуя,
                Хочу сказать, что все люблю я,
                Что все я твой: сюда, сюда!
                Пример потрясающе-прекрасных стихов,
                прочитанных по советскому телевидению
                Олегом Ефремовым.
                Глушь радиофицированная.
                Перефразировка - из Х/Ф "Весна
                на заречной улице".

    ("От хитромордых смята жизни скатерть -
    Пятнают черти совесть, честь, любовь...".         
    Проститете , уважаемый читатель,
    "Художественно-необычный" зов).

Кмітливі інженери, поможіте -
Ви ж Доки хвиль зв"язку і приймачів, -
Щоби "попси поганці - чорта квіти"
В розбещень рів не били слухачів.

Вже техногенні зникли перешкоди,
Слав-богу, (шкваркотіло, булька... щось),
Чіткий - Спасибі! - радіо-"природи"
Звук - чистий, наче килим ранніх рос.

Та рідко ліпота йде з гучномовців -
З технічно чистих звуків мов роса, -
Де ж Чудо-Пісня і "стара" і нОва,
Чому ефір задрипала попса?

Чом впереміж з непОтрібом "пісенним"
"Ведучі" сиплять "дОтепи"-сміття,
І слухачів вишколюють шалено
В "смаки", що тягнуть, зводять із путя?

Слухач, бува, "хорошу пісню" просить,
Та знову й знов поп-муз в ефір дають,
І він покірно остогидлість зносить,
"Пісень" і "жартів" брИдку каламуть.

Коли був люд із толку ще не збитий -
Була моральність, чесність не розмита -
Співав: "Позичу плуга й борони...,
А чоловіка - боже борони!!!"

Та ось розпусні ниций "світ" відкрили -
Гнуть всіх в розбещень клятих "хоровод" -
Й мов "шмотку": "...одолжила, одолжила...
Вскружила...", дрантя як в крутнІ негод...

    (И массы, не воспитанных на Вкусах,
    И не далеких, чтоб самим понЯть...,
    С экранов, сцен, полос... глотают "бусы"
    Попсы, чтоб детям "звездность" передать... -

    Все меньше осуждают нрав-паденье
    Не только "пьяных, одолженных..." лиц,
    Но и певичек в аморальном "пеньи",
    "С глупства ли, с "зелья" "клюнувших... "певиц".

    (А может есть "такие уж шалавы",
    Что как ты их в гуманность ни зови,
    Насильем "одолжают...", шантажами,
    Чтоб с "одолженными..." везло в "любви"?).

Нащо ж, скажіть, кмітливі інженери,
Радіозвук - технічні чудеса,
Як з гучномовців, у космічну еру!,
Краса так рідко!, а... пошляк-попса?..

(А справи з телебаченням ще гірші:
Щоб Муз відкинуть..., приховать гріхи...,
В Мистецтво плюнуть..., не читати Вірші... -
"Гнуть бандиляки" "гарні глупаки...").

Народ обвик - до хвиль магнітних "ніші" -
На відпочинку, у трудах, в путі...
Він хоче слухать... - Дайте ж, як раніше,
Щоб йшли Пісні, йшли Мислі золоті...

Мо' скаже хто: ми технарі, і дали
Дітище наше - з Токіо, з Москви...
Та як Дітище низькопробність вкрала,
Подайте голос за Мистецтво й Ви!

Авторитет! Заряд як в Лейден-банці,
Ваш безперечний - в хвиль магнітних путь...
Й надія є, що "різні попспоганці"
Ваги Вам заперечить не знайдуть.

Допоможіть, кмітливі творчі люди,
Ви, Доки хвиль і радіозвязків,
Попси поганства хай ніде не буде,
Щоб в ріст ішла моральність слухачів...

    (Расправить чтоб, очистить скатерть жизни
    И к Гуманизму двинуться вперед,
    Не нужно ждать полнейших коммунизмов,
    А "от чертей освободить народ").