Подорожнiй

Ідеш і мимоволі думаєш
Навіщо тобі йти.
Все дивне і невідоме, теж
Манить досягнення мети.
Помріяти серйозно ніколи
Не хотів, лиш подумки
Любив чужі докори,
І мовчки пакував сумки.

Навколо тебе простір
Завжди чекає в гості.
Так круто їсти тости
Крокуючи по хиткім мості.

Міста з тривогою в журбі.
Місцеві люди сонні.
Життя застряло їхнє у трубі.
Вони ж заховані в бетоні.
Їм поміч не потрібна,
То може й вдалий вибір.
Комусь ця теза хибна,
І все ж, усім дається вибір!

Навколо тебе простір
Завжди чекає в гості.
Так круто їсти тости
Крокуючи по хиткім мості.

Прогрес природи цінувати,
Пташиний спів і тишу сну ,
Життям ти вибрав існувати,
Ідеш, вдихаєш запах полину.
Багрянцем небо зачарує,
Шуми вітрів, прозорість рік.
Вже вечір – в лісі заночуєш.
Торкнеться сонце вранішнє
    твоїх повік.

Навіщо тобі йти?
Манить досягнення мети?
То може й вдалий вибір -
Життя сягає
    усіх верхівок гір.

Навколо тебе простір
Завжди чекає в гості.
Так круто їсти тости
Крокуючи по хиткім мості.