Не покинь!

Це страшно, коли помирає
Велике, палке почуття.
Здається, що більше немає
Ні сяйва, ні сенсу життя!

Ті дні, ті недоспані ночі ...
Розбитого серця не жаль,
А жаль, що відкрилися очі,
І серце скувала  печаль.

У відчай впадати не стану.
Життя – воно, мабуть, таке:
Завжди, чим солодша омана,
Тим більше прозріння гірке!

Та хочеться сонцю радіти –
Тепла його стане на всіх!
Ще друзів хороших зустріти.
Ділить з ними пісню та сміх,

І в злеті розправити крила,
Безмежну долаючи синь.
Поезіє, подруго мила,
Розрадь мене і не покинь!
2012


Рецензии
Дуже гарні вірші! Дякую за приємний відпочинок. Всього найкращого!

Люба Пентелюк   04.02.2014 18:48     Заявить о нарушении
Дуже приємно, Любонько! Щиро вдячна!
З повагою

Нила Волкова   04.02.2014 19:30   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.