Там на дні мого серця пломеніє любов.
Щастя хвилями б'ється - я самотність зборов.
Після ночі глухої новий день темінь жне -
Над оновленим полем сонце сум розжене.
Відлетіла задума із зажурою враз,
Коли вперше побачив твій античний анфас.
Мов казкова жар-птиця, пломеніє любов
І пульсує у серці розтривожена кров.
День на день вже не схожий, щораз ближче твій крок.
Ти приходиш, як повінь, як посланка зірок.
Вже брунькується в серці ніжним цвітом любов.
У життєвім вертепі щастя я віднайшов.
Щастя
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113082108402
Свидетельство о публикации №113082108402
Рецензии