Поэзия кончается во мне… (Андрей
Поэзия кончается во мне.
Я чувствую в душе ее усталость.
И в памяти моей на самом дне
Последняя метафора осталась.
Наверно, Пушкин прав был, говоря,
Что годы нас к суровой прозе клонят.
Нелепо для метелей декабря
Выращивать гвоздики на балконе.
Мир накалился в схватках добела.
Он полон боли, гнева и тротила.
И Муза от меня не зря ушла —
Она свою профессию сменила.
2002
ПОЕЗІЯ КІНЧАЄТЬСЯ В МЕНІ… (вільний переклад П.Голубкова)
Поезія кінчається в мені.
В душі її я втому відчуваю.
І в пам'яті, десь на самому дні,
Остання вже метафора конає.
Колись правий, напевно, Пушкін був,
Що нас роки до прози нахиляють.
Де грудень хуртовинами задув, -
Гвоздики на балконі не саджають.
Розжарився світ в бійках добіла.
Він повний болю, гніву і тротилу.
І Муза не даремно геть пішла -
Вона свою професію змінила.
Поэзия кончается во мне перевод на украинский
© Copyright: Петр Голубков, 2013
Свидетельство о публикации №113082107417
Свидетельство о публикации №113082107417
Рецензии