Так хочеться відчути твої руки поряд,
тримати у долонях жевріюче тепло.
Відчути на собі безціний погляд,
котрий пянить сильніше за вино.
Так хочеться втікти далеко,
ховатися від болю й самоти.
Без тебе знай мені не легко,
і бють по скроням сльози гіркоти.
Багряним шовком застелило небо,
смеркалось, сонеце вже зайшло.
Цей захід зустічатиму без тебе,
дивитимусь , як сонце розцвіло.
Мені не вистачає слів , щоб передати,
що морем розливається в душі.
Напевно пізно вже казати...
Ми стали так далекі і чужі.
Не вистачає твоїх слів і жартів,
тебе не вистачає до нестями.
Ти всіх скарбів планети вартий,
і всіх зірок палаючих ночами.
Палає у душі пожежа,
нестрепний біль втопив мене.
А в голові думка бентежна:
" Невже , я втратила тебе?".
Так хочеться відчути твої руки поряд,
тримати у долонях жевріюче тепло.
Знайти б мені вогонь у зорях,
щоб повернути щастя , що було...
Так хочеться
© Copyright: Старлинг Марианна, 2013
Свидетельство о публикации №113082006038
Свидетельство о публикации №113082006038
Рецензии