Маєтки амбітні
з високими мурами
Вражають елітною
архітектурою.
Між ними вціліла
маленька хатинка
І там зажурилась
старіюча жінка.
У темній хатині
сидить в самотині.
Не видно з віконця
за мурами сонця.
Ще й грушу спиляли,
велику, крислату,
Бо їм заважала
той мур мурувати.
Стрекочуть прокляті
газонокосилки…
А де ж випасати
їй кізоньку Мілку?
Вона прибирала
колись ті хороми,
Та не помічала
ладу в тому домі.
Бо доки в машині
господар ганяє,
З коханцем дружина
коньяк попиває.
Щоб стомлена бабця
побільше мовчала,
Їй стоптані капці
не раз дарувала.
Та ще й наїжджають
круті та багаті,
І вже виживають
із рідної хати.
Садибу їм треба:
- скоріш, продавай!
Сама ж хоч на небо,
хоч в пекло, хоч в рай.
Не дивляться очі
на пики пихаті,
І плаче щоночі:
- куди їй тікати?
А рідних – нікого.
Старенька схилилась,
На древню ікону
до ранку молилась.
2010
Бабусинi страждання
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113082002303
Свидетельство о публикации №113082002303
Рецензии
Прекрасные Ваши стихи! Очень трогательные, искренние, трогают до слез!
Щиро Вам дякую!
С уважением и теплом.
Илья Снегирев 11.01.2015 21:24 • Заявить о нарушении
Щиро Вам дякую!
С уважением и теплом.
Илья Снегирев 11.01.2015 21:24 • Заявить о нарушении
Дуже рада Вашому візиту !
Зі Старим Новим роком Вас, Ілля!
Будьте щасливі!
Нила Волкова 13.01.2015 20:18 Заявить о нарушении
Зі Старим Новим роком Вас, Ілля!
Будьте щасливі!
Нила Волкова 13.01.2015 20:18 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.