Цю бузину, либонь, чорти садили,
Бо й досі ще під кожним кущaком
Наїжившись сидить по чортеняті.
Тоді ж, як ми опівночі з кіно
Верталися і в росяній леваді
Пірнали в сизі бузинові хащі,
Ті чортенята радісно за нас
Хапалися цупкенькими руками.
І ми спинялись. І стояли довго.
І ти блукав несмілими вустами
По білих бантах і моїй щоці.
А повний місяць нам світив з верби,
Затамувавши свій лимонний подих.
Вже нас нема.
А бузина - цвіте…
Бузина
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113081909069
Свидетельство о публикации №113081909069
Рецензии