Так не буває…
Це все ілюзорне до муки.
Місячний промінь балконні шибки відбивають.
Губи гарячі.
Малинові сутінки.
Руки…
Так не буває…
Так не буває…
Так бути не може… ніколи…
Тиха плакуча верба під вікном засинає.
Сяйво душі спопеляє до чорного болю.
Так не буває…
Так не буває…
Мовчить опівнічна дорога.
Кроки легкі за спиною…
Зоря дотліває…
Навіть у спогад не віриться…
Навіть у спогад…
Так не буває…
***
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113081908932
Свидетельство о публикации №113081908932
Рецензии