Пливем, пливем по зоряній воді.
Від глибини і совісно , і лячно.
Чи ти про мене думаєш тоді,
Коли моя душа без тебе плаче?
Пливем…
А хвиля пам'яттю болить.
І огортає знов солодким чадом.
Чи ти про мене згадуєш, коли
Спиняєшся перед отим свічадом?
На відстані коханого плеча,
На відстані коханого обличчя…
Чи я тобі пригадуюсь в той час,
Коли тебе зоря вечірня кличе?
Що кожен день - то ближче до зими.
Що кожна ніч - то далі від любові.
Пливем… пливем… пливем….
Уже й не ми…
Уже й не ми, а листячко вербове…
***
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113081908875
Свидетельство о публикации №113081908875
Рецензии