НЕ ТАНЕ СНIГ

І напливає, мов  зоря з туману,
Твоє обличчя, тихе й мовчазне.
Пливе крізь мене, мов нема мене...
І проплива… Всміхаючись оманно…

І вже немає… Лиш тече ріка.
Туман-ріка наповнює алеї.
І на плечі лежить твоя рука.
Вже й не рука, а так… тепло від неї…

Подаленіло… Стихло…як у сні…
І стало знову холодно-задушно.
Тече ріка… На наших голих душах
Не тане сніг…


Рецензии