Така у серц туга незборима...

Така у серці туга незборима,
Що хоч упийсь, а хочеш — утопись.
Всміхнеться враз непроханая рима
І понесе не вгору, а увись.
І відкрива неложними вустами
Таку високу і глибинну суть...
Ікону із сплюндрованого храму
За крила взявшись, янголи несуть.


Рецензии
Добре пам'ятаю цей вiрш... "Над свiтом i собою...", здаэться, харкiвського видавництва. Чудовi вiршi в тiй маленькiй "хмаристiй" книжечцi, кожен з яких знаэш i любиш...

Святослава Лыкова   21.08.2013 21:59     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.