Душа моя, така ти втомлена
Ледь з серця чутний біль ридань
І наче з неба темрява страшна мені замовлена
Вона не дозволяє вже кохання поривань
Я озираюсь навкруги, і бачу
Своє майбутнє, що тепер без мрій
Тебе ніколи не пробачу
Ті рідним був, але ж уже не мій
Любов - це щастя або горе
Тепер не знаю, дійсність померла
Вона буває як безмежне море
А іноді як гірка,зла сльоза
втомлена душа
© Copyright: Рафаль, 2013
Свидетельство о публикации №113081906546
Свидетельство о публикации №113081906546
Рецензии