О, Господi, врятуй наш грiшний Свiт...
Усі ми у боргах, немов шовках, перед тобою,
Вже живемо в кінці дарованих нам літ,
Не в змозі примиритись між собою…
Розбіглися, неначе будяки…
Усе Святе лишилось за плечима,
Зусиллями натикані гілки,
Синці стоять під млявими очима…
Перед Тобою голови схилили,
Молитви не доходять до небес,
Навіть думки тепер у нас безкрилі,
Та іншій, непритомний інтерес.
Який потужно зв’язує з грошима,
Безглуздим лише поратись в майні,
Де тільки взяти витримку і сили?
Лише в благанні, здалося мені…
Автор Геннадій Сівак.
18 серпня 2013 року.
Свидетельство о публикации №113081902055
Між людиною і Богом стоїть гріх, на що вказувала завіса в храмі.
Та Ісус своїм тілом розірвав цю завісу. Людині лише залишається покаятися в гріхах і запросити Ісуса стати її особистим Господом і Спасиьелем.
Сподобався вірш.
З повагою,
Оксана Федишин 23.08.2013 20:57 Заявить о нарушении
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 23.08.2013 23:08 Заявить о нарушении