Призма часу
Таку легку, таку прозору
Як тая павутинка знову
Най огортає мою долю
Я в перший раз не відчуваю
Ані краплинки болю, смутку
Як на дешевому малюнку
Тебе стороннім уявляю
Хоч невідомий цей художник
Й неталановито пише
Та те мене і не колише
Бо то не я його замовник
Здійснивши повний кавардак
У вирі мрійливих ілюзій
Хай не знайде своїх алюзій
У вірші впевнений мудрак
Свидетельство о публикации №113081800872