Перевод: Ника Вербинская -
http://www.stihi.ru/2013/08/27/9540
На еСеМеСці світ зійшовся в долю,
Що - відстань?! Я ж бо чую душу,
Слова в цю мить і рани всі знеболять,
Ти ними стіни, гори зрушиш!
Крізь ніч рядочком: "Я тебе кохаю!"
Не бачу літер, тільки - очі!
Скрипач-цвіркунчик ніжить серце, грає...
Пишу: "І я! Чекаю! Хочу!"
Синіє темінь - очі сині-сині!
Дзвіночки в полі (фарби літа)...
Знов кілька літер: "Їду, мила, лину!"
А я, мов мак - стою розквітла!
Розкрила штори - хмари, наче сонні
Сховали десь ліхтар магічний…
Мобільник-свічка! Світло йде з долоні!
Для нас він став не просто річчю!
І ти спішиш! Вогонь не згасне доти,
Допоки пальці ніжні, вправні,
Хоч злегка тіла не торкнуться, дотик
Відчути хочу, дотик - справжній!
SMS дотик
© Copyright: Елена Каминская7, 2013
Свидетельство о публикации №113081808055
Свидетельство о публикации №113081808055
Рецензии
На это произведение написано 27 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.