Душа лягає на папір
Сумними, тихими рядками.
Я з нею мучуся, - повір,
Я з нею не прийду до тями.
Приміром, що іще чекати,
Все начебто вже відбулося.
І голова у сріблі сивокоса,
Й роки дають про себе знати...
Та ще горить вогонь в очах,
Розбурхує любові хвилі.
І ще я мрію при свічах
Побачити ці очі милі.
Можливо, засміється хтось,
З роками нашими знайомий.
Але надіюсь: він збагне,
Що радість є в любовній втомі.
Душі прощаю весь тягар,
Знесу усе, що їй судилось.
Я заблукаю серед хмар,
Можливо, все мені наснилось...
Душа лягайе на папiр
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2013
Свидетельство о публикации №113081800659
Свидетельство о публикации №113081800659
Рецензии