я так люблю, як листя шелестить,
воно палає терпкими тонами,
обійме душу і зігріє серце вмить,
своїми ніжно-жовтими руками.
я так люблю, як вітер завива,
як він несеться горами й лугами,
як він маленьке листя обрива
й летить воно незнаними шляхами.
я так люблю, як павутини сіть
легенько тягнеться - не рветься,
і та роса, що на траві висить
мені так щиро посміхнеться.
я так люблю, коли горить,
коли палає в серці осінь,
коли навколо все летить,
і всі думки за вирієм відносить...
осiнь
© Copyright: Марта Пройслер, 2013
Свидетельство о публикации №113081805411
Свидетельство о публикации №113081805411
Рецензии