Життя, життя...
Вже й диву не даюсь
Як згубне і живе
Сплітається в одному.
Мчить на просторах всіх земних,
Не повертаючи назад.
Дає нове і нову мить,
Життя дає життя.
Вливає кольори і сміх і горе,
Дарує щастя і несе журбу.
Тут почуттів велике море,
Тут юність унесе юрбу.
Життя вирує, піниться, плекає
Немов дарує нам лиш мить.
Ту мить, яку не кожен то й згадає,
Лиш те, що нам кортить.
Життя дає великий шанс,
Великих пошуків й пригод.
Життя тримає свій баланс,
Баланс із радощів й незгод.
Тримай його, ціни і бережи.
Ти маєш право ринути у нього,
У пам'яті своїй усе держи,
Та не роби дурного.
Тримай
© Copyright: Марко Дейлис, 2013
Свидетельство о публикации №113081708006
Свидетельство о публикации №113081708006
Рецензии