В одессе, на дерибасовской перевод с украинского

В ОДЕСІ, НА ДЕРІБАСІВСЬКІЙ (Степан Олійник)

І

Літній день,
Одеса-мама.
Дерібасівська гуде!
Ось на шпичках мила дама
З парасолькою іде.
Не худенька. І не повна.
Погляд — трішки «з висоти»...
— Чи не скажете, шановна,
— Як до опери пройти?
— О, будь ласка! — дама рада,
— Викладає все, як є: —
Он... Ларьок «Губна помада»,
Трохи далі — «Ательє»,
«Індпошив», будинок «Моди»,
«Комісійний», «Трикотаж».
За «Духами» будуть «Води».
Йдіть отак — до ГУМу аж.
Там, за рогом, перед вами
І театр на виду...—
Поклонивсь я милій дамі,
Усміхнувся. Далі йду.
ІІ

А навпроти, бачу, диба
Дядя в кепочці « а-ля!»,
У руках таранька-риба,
Що Привоз тут поставля.
І отак, для інтересу,
Підійшов я і кажу,
Що люблю, мовляв, Одесу,
Що до опери спішу.
— Чи далеко? Як скоріше,
Як зручніш туди пройти?..—
Дядя втричі став миліше,
Весь розм'як від доброти.
— Все скажу тобі, дружище!
Точний курс відразу дам:
Он «Буфет», а трішки вище
Є підвальчик — «Двісті грам».
Далі «Бар». А в барі Ліда!
Знаєш що — гульнем хоч раз!
Хай та опера «Аїда»
Обійдеться вже без нас!
...Розійшлись — мов друзі давні,
(Як поклявсь я, що не п'ю).
— До побачення! — сказав я.
— Дядя вслід мені: — Адью!
III

Звечоріло. Вже прожектор
З моря небо золотив.
І мені автоінспектор
Все інакше пояснив.
— Вам до опери? Будь ласка:
— Ген під знаком «Перехід»,
Де стоїть мотоколяска,
Де стоять... якраз не слід!
(Він нахмуривсь, свиснув строго,
І водій включив мотор!)
Далі — дійдете до рогу
І впретесь у світлофор!
Стрілка «Стоп», табло «Зупинка»,
«Поворот», і ви вже там...
Все він виклав за хвилинку —
Не як дядя
І мадам...
Чув, мабуть, розмову нашу
Той, що біг на стадіон:
— Кинь ту оперу, папашо!
— Ти ж не фіфа, не піжон!..
Показав у даль рукою,
Де за парком — хвилі, мол:
— Страсті — там! Валяй за мною!
В нас сьогодні — во! — футбол...
Море й душі — все відкрите.
Свій запал, «своє» слівце...
Щедрі й милі одесити!
Я люблю їх і за це!

1966

 
В ОДЕССЕ, НА Дерибасовской
(вольный перевод П.Голубкова)


 I
Летний день, Одесса-мама.
С Дерибасовской народ.
Вот на шпильках мимо дама
С летним зонтиком идет.

Не худышка, не толстушка.
Взгляд - немного «с высоты»...
- Не подскажете, «старушка»,
Как мне к опере пройти?

- О, конечно! - Дама рада, 
Объяснит как надо всё:
-Вон... ларек  губной помады,
Дальше - «Ателье» моё -

«Индпошив», потом дом «Моды»,
За «Торгсином» - «Трикотаж».
За «Духами» будут «Воды».
Так идти - до ГУМа аж.

За углом там, - перед вами
И театр на виду ... -
Поклонившись милой даме,
Я, с улыбкой, вдоль иду.

II

А напротив, вижу, «дыбом»
Дядя в кепочке «а-ля!»,
И в руках таранка-рыба,
Что Привоз напоставлял.

Ну, я так, для интереса,
Подошел и говорю,
Что люблю, мол, всю Одессу,
Видеть оперу - горю.

- Далеко ли? Как скорее,
Как удобнее пройти?.. -
Дядя втрое стал милее,
Весь размяк от доброты.

- Всё скажу тебе, дружище!
Точный курс тотчас же дам:
Вон «Буфет», а чуть повыше
Есть подвальчик - «Двести грамм».

Дальше «Бар». А в баре - Лида!
Знаешь что - гульнем хоть раз!
Пусть та опера «Аида»
Обойдется уж без нас!

... Разошлись - как с другом давним,
(Лишь поклялся, что не пью).
Я, по-свойски: - До свиданья!..
Дядя мне в ответ: - Адью!

III

Вечерело. Уж прожектор
С моря небо золотил,
Когда мне автоинспектор
Всё иначе объяснил:

- К опере? Легко, как в сказке:
Вон, под знаком «Переход»,
Где стоит мотоколяска,
Где стоит... Вот идиот!..

(Он, нахмурясь, свистнул строго,
И шофер включил мотор)
- Дальше - до угла немного,
И упретесь в светофор!

Стрелка «Стоп», знак «Остановка»,
«Поворот» - и вы уж там...
Вмиг он выдал обстановку -
Не как дядя и мадам...

Слышал, знать, беседу нашу
Тот, что мчал на стадион:
- Брось ту оперу, папаша!
Ты ж не фифа, не пижон!..

Показал он в даль рукою,
Где за парком - волны, мол:
- Страсти - там! Валяй за мною!
Там сегодня - во! - Футбол...


...Море, души - всё открыто.
Здесь свой пыл, и речь «своя»...
Уникальны одесситы!
Их люблю за это я!