Шон Маклех. Меж несуществующего

Страница автора
http://www.stihi.ru/avtor/patrik7


        "Дни мои, мои странные дети.
        Отдал вас вольной воле".
          (Майк Йогансен)

Со дна засыпанных криниц
Мне эхо вслед кричит – кричит мне, старцу,
я небо созерцаю, упав на землю ниц,
и пью с туч грозовых живительную  влагу.
Под тенью отдыхаю я дерев, что даже не взошли,
Что вдоль дороги не проклюнулись с земли,
Из семени лучистого ещё не проросли,
Гляжу и на существ, чьи уши немалы,
Не видно их над чащей крапивы
Дремучей, как и мой несчастный край.
Из прошлого ведут мои следы –
Играй, конёк травы, катрены, вновь играй!
Я – «вечный жид» - блуждаю в поисках воды
Живой – и не нашёл днесь и следов,
Но сам живу я в будущем –
Среди его зарниц, его стихов.
Мой  треснул посох и прорвался плащ
Но я апостол. Среди тёмных чащ
Улитам малым предскажу  Армагеддон
И Будду зайчиков и крыльев бабочек закон,
И вижу, как из недужной земли
Взамен стеблей травы
Растут ножи
Растут…

Оригинал здесь:
"Серед неiснуючого"
http://www.stihi.ru/2013/08/11/6806

                «Дні мої, мої дивні діти,
                Віддав вас вольній волі.»
                (Майк Йогансен)

Луна засипаних криниць
Мені кричить услід – мені, старому,
Я небо споглядаю впавши долілиць
І п’ю з хмарин важких прозору воду.
Я спочиваю у тіні дерев, які ще не зросли,
Які обабіч шляху ще не виткнулись з землі,
З блискучого насіння ще й не проросли,
І дивлюсь на істот, що вуха чималі
Не виставили з хащів кропиви
Глухої, як і мій нещасний край.
З минулого ведуть мої сліди –
Грай, конику трави, свої катрени, грай!
Я – «вічний жид» - блукаю в пошуках води
Живої – в сьогоденні заблукав,
Але живу в майбутньому –
Серед його віршів, його заграв.
Мій костур тріснув і дірявий плащ
Та я апостол. Серед темних хащ
Пророчу равликам про їх Армаґеддон,
Про Будду зайчиків і про метеликів закон
І бачу, як із хворої землі
Замість зела й трави
Ростуть ножі
Ростуть…


Картинка - со страницы оригинала