(трішки жартома)
Не гнівись, прошу тебе, коханий,
Що обід вже вистиг з самоти...
Знають Небо та Пегас буланий:
Двоє в мене любих – вірші й ти!
Лише з вами щастя входить в душу:
До кишені не сховать снагу!
Між двома себе ділити мушу,
Кожну мить, сприймаючи благу.
Я ж обід віршами приправляла,
В пирогах моїх – душі без меж (!),
Лиш на хвильку відійшла, бо знала –
Мусить світ почути пісню теж!
... а якби на шальках помістились,
Два чуття, сріблястіші за ртуть –
Терези самі б ще й засвітились...
Здогадайся, любий: в чім тут суть?
Не гнiвись...
© Copyright: Валентина Чайковская, 2013
Свидетельство о публикации №113081602131
Свидетельство о публикации №113081602131
Рецензии
Валя!
Ніжний, чудовий вірш!!!
Бажаю щастя.
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 03.10.2013 16:51 • Заявить о нарушении
Ніжний, чудовий вірш!!!
Бажаю щастя.
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 03.10.2013 16:51 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, Геннадію! Зичення навзаєм!
З теплом та шаною,
Валентина Чайковская 04.10.2013 09:07 Заявить о нарушении
З теплом та шаною,
Валентина Чайковская 04.10.2013 09:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.