Життя - ж бо не дорога, це...
Кому метафори із ямбів?
Ліричне – вчора. А тепер не модно -
Співати вбогим дифірамби.
Ядовита фіранка зимою
позіхає морозом спросоння,
ти ж себе наградила «вдовою»,
вирізаючи хрест на долонях.
Замовкли кроком черевики,
відкрились пагорби чеснот.
Комусь самотньо. Комусь дико.
А хтось в тенетах насолод.
Нафарширована людина злом,
між пальців лезо заховала.
Молитву, нехтуючи сном,
не шепче, а пищить зухвало !
Кораблик мій, замучений законом,
живи віршами, пензлем акварелі!
Наївних нищать псом бездомним;
життя ж бо не дорога, це – качелі.
Свидетельство о публикации №113081505914