Чому так складно
І безправний по неволі.
І боротись вже всі сили згасли,
Та в душі ще не погасло.
Це все надія, все вона.
Горить, палає, не згасає.
І дух боротись заряджає,
І настанови нам дає.
Та як нам взяти і сказати,
Що жити хочемо, як Живі.
І не страждати й не блукати.
А йти по встеленій траві.
Щоб сонечко всміхалось раннє,
І хмаринки ще повільно всі пливли.
І дощик в радість йшов дрібний.
Та вітер не завіяв всі степи.
Чому так складно це сказати?
Чому в цім світі не простому,
Живеться нам, як у чужому.
В неволю ми себе вплели,
І тернистий шлях сплели.
Свидетельство о публикации №113081504548