Я Твiй вiршар!
Складаю я Тобі рядки як Богу,
В душі своїй, Твою боготворю.
Все думаю, що не мала б змоги,
Коли б подумала, що не люблю.
І що робити, сьогодні я не знаю,
Про те я знаю, що сама роблю!..
Що у душі Ти маєш, не уявляю,
Та знаю, що Любов не загублю.
Хто ж навчив Тебе так жити і любити?
Що у літах я стала віршарем?
Скажи, Поет Ти, Ти вмієш жити?
І де береш енергію Емблем?..
Тобі сьогодні хочу я сказати,
Що Ти від Бога, й Поетом Тебе зву!
І народила Тебе щаслива Жінка-Мати,
І Бог затіяв не жарти гру!
Любов велику тугу й силу має,
І велику ніжну хвилю забира!
Любов – немов дудар в сопілку грає,
Немов малим говорить перше Ма!
Складаю я Тобі рядки як Богу,
Богу Сонця і Кохання зокрема!
Щаслива я, Любити маю змогу,
Що віршарем з Тобою стала я!
Свидетельство о публикации №113081409499
Кружится, кружится, голова с похмелья,
Ах, какого ж я напился, друг с тобою зелья?
Может быть из губ-креницы, хмелю я напился,
Может быть к груди пюбимой, низко наклонился. Жду ответа.
Дмитрий Данилюк-3.
Дмитрий Данилюк 3 15.08.2013 10:59 Заявить о нарушении
Коли є кохання,має бути і секрет,
Душі великої, великий се портрет.
Розповідаю я про се в віршах,
Іноді й сама дивуюсь.Жах!.. З великою повагою,Олеся!!!
Леся Танюк 15.08.2013 11:17 Заявить о нарушении