42. Я наодинцi мрiю наяву...
Твої послання в пам"яті гортаю.
І, мовби вітер хмару грозову,
Мою печаль вагань відносить зграя.
Десь там блищить дорога в нікуди...
Та мрією давно її не мірю:
Як знахідка, була для мене ти -
Тепер лиш втрату бачу у тобі я...
А місяць - ятаганом угорі -
Їдкою ртуттю роз"їдає душу...
Бентежна думка-смолоскип горить...
І я стаю, як випалена суша.
Безсоння, наче вогняний палач,
З надії прагне вичавити плач...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113081406199
Із вдячністю -
Светлана Похилько 14.08.2013 20:14 Заявить о нарушении