Здається, все гаразд в житті,
Та щось не весело мені.
Здається, треба порадiти,
А я, де сум не знаю діти.
Отак проходять мої дні,
А я одна, на самоті,
Пускаю квіти по воді,
Та не пливуть – усі на дні.
Одна пишу вірші звичайно,
Про біль, про сум, про тугу ранню.
Про те, що забувають люди,
А я ніколи не забуду.
17.06.2003
Квiти
© Copyright: Ирина Журенко, 2013
Свидетельство о публикации №113081406194
Свидетельство о публикации №113081406194
Рецензии