Так можна й навіки заклякнуть в трагічній задумі
Мовчати й втрачати, ховать якнайглибше й вмирать
Німіти душею, не чуть більше серця відлуння
Скувати й замкнути, заперти й накласти печать
Хворіти душею/душить в собі все непокірне
Спалить усе к бісу, а попіл за вітром пустить
Ніщо не впускати й нізащо нікому не вірить
Бодай скам’яніти... Тоді вже, мабуть, не болить
Навiки укр
© Copyright: Таня Дударь, 2013
Свидетельство о публикации №113081404580
Свидетельство о публикации №113081404580
Рецензии