І випливе із озера русалка
З прозорим і гнучким холодним тілом,
Пройде городом між грядками кропу
І покладе тобі на підвіконня
Букетик жовтих водяних лілей,
Що пахнуть, як вона, холодним сріблом.
Подивиться у шибку.
Не зітхне.
Русалки не зітхають і не плачуть,
Але вони не вміють розлюбити,
якщо вже покохали.
Туманець
За нею приповзе і оповиє
Від злого ока.
Золотава тиша
Тебе не збудить.
Але не ходи
Вночі один по березі високім
У ніч свого народження.
Вона
На тебе жде.
Їй холодно без тебе.
Русалка
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113081309886
Свидетельство о публикации №113081309886
Рецензии