Я св т люблю!

Я світ люблю!
В середині мене також є світло
А закохався в нього ще з дитинства,
Лиш зараз зрозумів на скільки сильно,
Як виявилось в решті безнадійно.

Я світ люблю!
Любов ту розпалила материнська,
Яку в дитинстві розумів,
Точніше відчував я сильно,
І думав буде що зі мной постійно.

Я світ люблю!
Я світу повідомить знов це хочу,
Щоб кожен слово це почув,
Воно приходитиме в снах щоночі
Коли утомленеє тіло закриває очі.

Я світ люблю!
І кожного по своєму! Отже,
Своє індивідуальнеє щоб відчути,
В цім одноманітно копіюємому світі,
На стільки зможеш, як ти сам захочеш

Я світ люблю!
Любов навколишньому я дарую,
Від світу дар любові теж ловлю,
У відповідь завжди  благодарю.
І ций заряд старанно сохраню

Не уявляю світ, як без любові жити,
Чи вміємо цим даром дорожит?
Чи пануватиме завжди вона у світі,
Якщо не будемо цьому ми вчити?
І чи повинні ми з народження це вміти?
Чи не загубимо можливості як діти?
Брехливим принципам не хочу я служити
Тому уявімо ми себе немов би квіти
Колись подорослішають наші довгі віти
І будуть правду що є сили голосити
Тоді по совісті ми будем жити і любити

Я світ люблю!
А світ любить мене!
Як кожного із нас, й тебе!

Я світ люблю любити!
То світ не буде бити! 
Постійно говорити
Як треба кому жити
Тоді почнем цінити
Свою свободу в світі

3.03.2013 2:09
27.11.20 23:19