А ти все слухаєш пустелю,
Милуючись зірками
На дні Старого колодязя
Боже, я знов не вірю
Коли притискає місто
Що хтось переймається вмістом
Наших сердець полохливих
Наших запалених мізків
Вважаєш не надто часто
На ці надщерблені долі
Вони дуже швидко гаснуть
Облиш в колодязі зорі
Не гай на них більше часу
Не вiрю укр
© Copyright: Таня Дударь, 2013
Свидетельство о публикации №113081204327
Свидетельство о публикации №113081204327
Рецензии