Келеберда

Довідка: в 1943 році поблизу села Келеберди, Кременчуцького району, радянським командуванням було влаштовано підставну переправу, як відволікаючий маневр. Сюди звезли тисячі сімнадцятирічних юнаків, які не мали ні шинелей, ні зброї, навіть, в більшості, зовсім не вміли плавати. Майже всі вони потонули чи загинули під шквальним фашистським вогнем, а в іншому місці радянські війська, в цей час, змогли форсувати р.Дніпро...

По формі, як чобіт негострий,
Окреслена Келеберда,
Немов Апенінський півострів,
Її омиває вода.

Земля ця, багата і славна –
Рожевих гранітів дива!
Цей ласий шматочок ще здавна
Спокою комусь не давав.

Була в сорок третьому році
Ріка тут від крові руда.
Про все це на кожному кроці
Нагадує Келеберда.

Без форми і, навіть, без зброї
Синочків спіткала біда:
Сімнадцятирічних героїв
Оплакує Келеберда.

Звіріла фашистська навала –
Два дні та дві ночі підряд
Смертельним вогнем поливала
Беззахисних, мужніх хлоп’ят.

Були вони юні та вперті,
«Своїх» дожидались здаля.
Змішались на «Острові смерті»
З кістками метал і земля.

На цій переправі-підставі
Трималися, скільки змогли,
Щоб берег і лівий, і правий
Радянські війська зайняли.

Стоять у священнім покої
І церква, і «хрест», і вода...
Шанує загиблих героїв
Відновлена Келеберда.

«Кінь» в бронзі схиливсь до водиці,
А поряд – гранітрий «Кобзар»,
У траурі чорні дзвінниці
І сяє  новенький вівтар.

В Дніпрі їхня братська могила,
Навколо – соснові ліси...
В заплавах рясніє від лілій,
Аж серце щемить від краси!

2012