Попелюшка. 1 ч

Вени оголені вдосталь,
Сиплеться сіно з горищ.
Дівка низенького зросту,
Скільки ночей ти гориш?

Спина прогнулась лозою,
Очі донизу спадА.
Котику попід ногою
Зранку наснилась біда.

- Матінко, я не лінива,
Себто поплавився віск…
Вона подивиться криво.
Що їй до доньчиних сліз?

Що їй до квітів политих
І до блискучих підлог?
Тостів, гарячий обідів?...
- Де зшиті плаття для трьох?

- Прошу, не сердьтеся, мамо,
Встигну, лиш дайте свічки.
(Матір придбати їх мала,
Ліньки ж до ярмарку йти.)

- Чи не топила надвечір?
Іскри ще є від вогню.
Заслінку звільниш з-під печі.
Світло, неначе в раю!

Не прихаращуйся, доню,
Маєш по горло ти справ,
Чуєш, трублять з бастіону?
Принц нас гукає на бал!

Скільки ночей ти горіла,
Тліла, та все задарма.
Мав би до тебе хтось діло,
Діла, як того, нема.

Все в ідеалі навколо,
Крім надвологих очей,
Сяйва зірок на подолі
І невагомих плечей.

Щоб відчувати всім серцем,
Як розквітає весна,
Мрія у тебе, здається,
Вже не така й вартісна.

Двері відчинить гарбуза
Дивакуватий лакей.
- Котику, я повернуся
Ти почекай тут на мене…

11 сер 13
Mb