***

Я скажу собі так:
                світ не добрий і не жорстокий.
Воля Божа на все  -  від піщинки і до світил.
Рвуться десь під землею аорти глухих потоків,
І джерела дзвінкі починають із них рости.


Тіло мудрості просить
                : безумства його втомили
Тіло важчає в землю, в дух висоти жада.
Бог не плоттю створив по своїй подобі людину.
Бог людині дав душу  -  воістину Божий дар   

Люди люблять футбол і військові гучні паради,
Люди хочуть чим більш орденів і до них грошви.
Ми не вірим словам, але в зорях ще менше правди,
Бо вони так далеко, що хтозна, чи ще живі.

Я скажу собі так:
                світ не чесний і не лукавий,
він такий, як і ми. Але в ньому є зміст і сенс.
Він глузує із тих, хто бажає вина чи слави,
І карає усіх, хто прислужує кривді й злу.

Ми на землю прийшли і підемо колись із неї.
Тілом ляжемо в глину, а духом  -  це хто вже як.
І уже тільки там, де ні елліна, ні іудея,
Ми пізнаємо світ. Світ, нарешті, пізнає нас.