Нащадки антiв

На лісостепових просторах
Ще з незапам'ятних віків
Занурене коріння роду,
Що в Київській Русі зміцнів.

Нащадки ми слав'янських антів,
Осідлих здавна по Дніпру,
У війнах хрещених в багатті,
У вчинках відданих добру.

Ні кочових племен навали,
Ані царі, ні королі
Не знищили,як не бажали,
Дух поневолених братів.

Всі утиски,голодомори
Пережили ми завдяки
Співучій нашій рідній мові
Й меті одвічній козаків

Про вільну неньку Україну
З державним устроєм її.


Рецензии