Пробач

Він піде неозирнувшись,
так як падає листя з дерев.
Його серце овіяла стужа,
а твоє палко пече.
Твої очі зовсім промокли,
і повіки стали тяжкі.
Твоє серце юне, дівоче,
пробач його, відпусти.
Він не раз ще пожалкує,
бо зиму міняє весна.
Ти пробач, він усе зрозуміє,
те що краще тебе нікого нема.


Рецензии