* наголос у слові Ау-у на літері А
З провалля ночі тихе: А;у-у,
Чи птаха то, чи хто сказав?
Лиш знову: А;у-у, а;у-у, у;у-у,
То може кличуть? Я ж не йду!
Кому в пітьмі гукати душі
Посеред гілля, десь на груші?
А може все то кажани, -
Посланці Ночі й Сатани?
А може, друг попав в біду?,
в надії кличе: Я так жду;-у..!
… Махнув крилом і зник пугач,
І тільки чути лісу плач…
То справді моторошна нічка.
Стогнала й стукала калічка,
Скрипіла в стовбурах дерев,
Мов звіра дикого то рев.
Стихала й плакала всю ніч,
Гукала голосно, у клич
Зривався голос туги й жаху,
Перетворитися б в комаху,
Сховатись в шпарку і лежати,
Тихенько, щоб не видавати
Себе у темряві густій,
А голос кличе, — Стій, постій!
Хто кличе нас тим тужним: А;у-у,
Чи знаєш, може би сказав?
Лиш стогне моторошно він,
Незнаний Ночі блудний син.
Ау-у
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113081107037
Свидетельство о публикации №113081107037
Рецензии