Весь світ без тебе - лише тінь снопів
Того, що буде, є тепер і було...
І караван моїх коротких днів
В барханах туги горбиться понуро...
Свою божественну явивши стать,
Здаля до мене простягаєш руки:
В одній я бачу Божу благодать,
Та завбачаю в іншій лише муки...
Міркую я: котра ж то з них раніш
Жагучих мрій моїх торкнеться сміло?
Ураз зажуриться мій щирий вірш,
Чи полум"яна всталить його віра?..
Ні, жереб я не буду закидать,
Щоб в руки ці життя своє віддать.
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
37. Весь свiт без тебе...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113081105879
Свидетельство о публикации №113081105879
Рецензии