Я - веселий дятел

 Білогруді хмари
 раптом посіріли,
 мов поклали радість
 світлу під замок.
 Заніміли струни
 сонячної ліри,
 але сонця голос
 в серці не замовк.

 Натягнули хмари
 сірі шаровари,
 а блакитні шорти
 кинули в смітник.
 Захопили сонце
 і замурували,
 але світлий настрій
 в темряві не зник.

 Та й нема причини
 настрою зникати,
 бо гроза вечірня
 то моя доба.
 Я веселий дятел,
 впертий і завзятий,
 що і скелю смутку
 стрімко продовба.

 08.2009


Рецензии
Який сяючий, іскристий оптимізм у Вашому віші! Браво!!!

Нила Волкова   11.08.2013 16:13     Заявить о нарушении
Дякую,Ніло. Нехай іскриться Вам життя і сяє.

Игорь Герасименко Кременчугский   13.08.2013 18:19   Заявить о нарушении