Завжди було передчуттям моїм,
Що наречена ти мені судьбою:
То серце, наче бессловесний мім,
Бунтує пульсом, скорене тобою.
Не прагни подолать, мов зайву річ,
Освячений до мене небом потяг -
Моя журба, проплакавши всю ніч,
Готова присягнути тобі потім.
Я хочу буть в свідомості твоїй
Тим вартовим, який пильнує ніжність,
Щоб недовіри водостав мутний
Не обернувсь на море-несуміжність.
Була ж ти передбаченням моїм,
Навіяним колись Творцем Самим.
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
35. Завжди було передчуттям моiм...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113081009315
Свидетельство о публикации №113081009315
Рецензии