Збираю зірки з неба, вплітаю собі в косу.
З серпанків шию сукню, оздоблюю сріблом,
Туманами вкриваюсь та п'ю криштальні роси!
Ловлю проміння сонця і змішую з вином...
Малюю по світанках великі, ніжні квіти,
Розпилюю над морем, розмови вітерця.
Беру собі рожеві відтінки всього літа,
І свіжий запах мяти, і терпкий чабреця.
Милуюсь сяйвом дивним, що нам дарує місяць,
Ще десь заграє скрипка -- заплаче десь душа...
Медовим щастям пахнуть, вродливі чорнобривці,
Любов'ю пахнуть трави та ніжнії вуста!
Збираю зірки з неба, що ніч до нас приносить.
Знов падають до долу, всі капельки доща.
Пишу, римую вірші -- хай вітер іх розносить!
Нехай вони так в'ються, як гілочки плюща.
In_nes
Диво ранок
© Copyright: Инна Цурка, 2013
Свидетельство о публикации №113081007289
Свидетельство о публикации №113081007289
Рецензии