34. Ти повернулась у мое життя...
Навік нам розлучитися несила.
Думок жагучих тихе маяття
Розтопленим вогнем тече по жилах.
Знов слух голубить, повний ніжних нот,
Твій сміх сріблястий, романтично-милий...
Що за стосунки - ті, без перешкод?
Покій та тиша - присуд для могили.
Заполони коханням неземним
І освяти мій сум його зорею.
Крилатий дух закоханості мій
Зміцни приваби шалом ти своєї.
Бурлакував в душі твоїй гостинній,
Тепер же в ній я - мешканець постійний.
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113080900959