Душа завмирає, як бачу тебе.
Як зустрінусь з тобою хочу одне,
Знищити, вбити, душу забрати,
І у житті тобі болю завдати.
Роздвоїти й тіло потім спалити,
Прах твого тіла на вітер пустити.
Щоб не згадати твого існування
Я здійсню нарешті свої бажання.
Ти протилежність мого буття
Бій наш іде на смерть, і життя
Повинна десь бути моя протилежність,
Бо є одержимість, і є незалежність.
Ненависть моя знищить усе,
Усі почуття смерть їх несе.
Поки ти будеш у світі десь жити
Єдина мета - тобі душу розбити.
У погляді мому лишився лиш жах,
Нехай він до тебе несе лише страх,
Лишилася злість, лишилася жага,
Байдужість і холод, ворожість і спрага,
Спрага до крові, до крові твоєї,
Потреба і радість перемоги своєї.
Ворог
© Copyright: Василь Хлян, 2013
Свидетельство о публикации №113080709691
Свидетельство о публикации №113080709691
Рецензии