Какой ты тёплый... Из Л. Юферовой

         Вольный  перевод  с  украинского:http://www.stihi.ru/2013/08/06/198


Какой  ты  тёплый,  августовский  ветер,
От  поцелуев  –  нежность  на  щеках!
Трепещет  сердце  от  касаний  этих,
Улыбка  бесконечна  на  губах.

Упорно  ты  поджариваешь  склоны
И  жаворонков  гонишь  из  жнивья,
А  в  небе  замков-облаков  колонны
И  свет  меж  них  высок  и  осиян.

Под  солнцем  степь  не  ведает  простуды,
И  дремлет  в  дымке,  гордая  собой...
Скажи,  что  будет,  что  ещё-то  будет
С  моею  перезревшею  судьбой?

О  ветерок,  смутьян  мой  легкокрылый!
Присядь,  скрипач-маэстро,  на  скамью!
Я  сказку  летнюю  ещё  не  долюбила  –
Вином  душистым  в  душу  перелью!


         Оригинал:


Який ти теплий, вітрику, у серпні,
Твої цілунки – ніжність на щоках!
Від дотиків шовкових серце терпне,
І посмішка тріпоче на вустах.

Ти вперто смажиш вибалкові схили
І жайворонків гониш зі стерні.
А в небі хмари замки спорудили,
З відкритих вікон сонце шлють мені.

З тобою степ не відає застуди,
В серпанку снить у гордій самоті...
Скажи мені, що буде, що ще буде
В моєму перезрілому житті?

О, вітрику, бентего легкокрила!
Приляж, мій віртуозний скрипалю!
Я ж літню казку ще не відлюбила
Й вино серпневе в душу тільки ллю!