Чи сь дитинство
викинули на смітник.
У нього були очі-гудзики
та плюшеві лапи.
Раніше маленькі рученята
обіймали його,
розповідали щось важливе.
Ніч, продірявлена зірками,
виразно читала
казки народів світу,
занавішувала вікна.
А дитинство
лежало поряд під ковдрою,
прислухалось до кожного
звуку - оберігало малечу.
7.08.13
Свидетельство о публикации №113080703054
Учора чомусь напився
І заснув під столом.
Не пам’ятаю геть нічого
Ні до, ні після.
Я спав, наче маленький Буратіно,
Немов мовчазливі дрова.
А поруч сміялись люди,
І лунав Стас Міхайлов.
А мені нічого цього не треба,
Бо я не такий – я алкоголік.
І нехай весь світ зачекає –
Я незабаром повернуся.
Константин Карих 07.08.2013 11:15 Заявить о нарушении
Анна Кириленко 2 07.08.2013 11:36 Заявить о нарушении