Пора передосiння

Відквітували липи в червні…
І літо котиться до осені…
Віддав кермо вже липень серпню…
Вже прохолодні ранки росяні…

Ще сонцем літа дні наповнені,
Не згасла квітів щира врода,
І падолиста жовті повені
Не накривали землю й воду…

Відьмачки очі у ожини…
Ще зеленіє гарбузиння…
Плоди ще жовті у шипшини, -
Це лиш пора передосіння…

Туман не повзав долі сивий…
Без жовтих плям густі діброви…
Тугі та кислі сизі сливи…
Ще не сказали айстри слово…

Зітхає вітер сумовито…
Хоч дні ще лагідні й прекрасні…
Чи він закоханий у літо? –
Тому й сумує передчасно?..

07.08.13


Рецензии
Можна в прохолоді
Дівчину... хотіти!
І у насолоді
Рясно не потіти...

Як же Ви любите природу, Мила Любов Іванівно!.. Ви просто серцем її
відчуваєте... Я би на таку красу ніколи не спромігся...

Станислав Сергеев-Славянский   13.08.2013 19:12     Заявить о нарушении
Мабуть, ти маєш сенс у експромті, Славочко, - я довіряю твоєму досвіду! ))) Щодо Природи, у нас із нею любов взаємна ))) Я з дитинства у ній виросла... Не було у нас ніяких іграшок у той час, от ми й бігли до ставочка, у гайок, під дощем або під зоряним небом... От і запам'яталось все, що оченята й душа примітили ))) Дякую тобі, Друже!

Любовь Берегиня   13.08.2013 21:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.