Пора передосiння
І літо котиться до осені…
Віддав кермо вже липень серпню…
Вже прохолодні ранки росяні…
Ще сонцем літа дні наповнені,
Не згасла квітів щира врода,
І падолиста жовті повені
Не накривали землю й воду…
Відьмачки очі у ожини…
Ще зеленіє гарбузиння…
Плоди ще жовті у шипшини, -
Це лиш пора передосіння…
Туман не повзав долі сивий…
Без жовтих плям густі діброви…
Тугі та кислі сизі сливи…
Ще не сказали айстри слово…
Зітхає вітер сумовито…
Хоч дні ще лагідні й прекрасні…
Чи він закоханий у літо? –
Тому й сумує передчасно?..
07.08.13
Свидетельство о публикации №113080702572
Дівчину... хотіти!
І у насолоді
Рясно не потіти...
Як же Ви любите природу, Мила Любов Іванівно!.. Ви просто серцем її
відчуваєте... Я би на таку красу ніколи не спромігся...
Станислав Сергеев-Славянский 13.08.2013 19:12 Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 13.08.2013 21:38 Заявить о нарушении