33. Я чуда ждав хвилина по хвилинi...
Та настрій до примирення вже скис...
Розрив наш вже й забувся би донині,
Приборкала б ти примху - свій каприз.
Наразі ми з тобою уже квиті,
Бо НАС у білім світі вже нема...
Натомість - лише мрій каркас розбитий:
Розплата за дошкульні ті слова.
Та злість твоя - раптова і сум"ятна...
Я не пішов на оклик твій гучний:
Якщо і є на сонці темні п"ятна, -
Цілющий промінь юний і новий.
Забудьмо зле джерело чвар і ран,
Й знайдем, недолі всупереч, талан.
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113080701138