32. Думок колиску сумом колишу...
Стосунки наші щоб заколисати..
Розлуки тінь, мов хащі комишу,
Даремно прагне двох нас роз"єднати.
Блакить весна цілує в небесах...
Без пестощів її - ніяк, ні кроку!
Я бачу подумки в твоїх очах
Хвилюючу мене до сліз вологу...
Як колисанку на ім"я "Еліф",
Несамовито-шало заспіваю -
Замість приспіву "люленьки-люлі"
Чарівна постать в пам"яті зринає.
Якщо ж ти задрімаєш ненароком,
Мій сум поплаче під Селени оком...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113080609419