Час, так швидко тіка годинник,
невпинно з-під крану ллється вода,
збите волосся, навколо одне павутиння,
зараз в кімнаті сиджу я одна.
Ніч, небо зоряне, чисте і ясне,
вітру немає, одна благодать,
чую відлуння, ехо нечасте,
та голос я твій не можу згадать.
Час, кажуть усе він лікує,
гоїть тяжкі рани душі,
та глибоко спогад ликує,
шрам, що завжди даватиме знать.
Час
© Copyright: Кетринс, 2013
Свидетельство о публикации №113080608987
Свидетельство о публикации №113080608987
Рецензии